В кожному регіоні, під впливом різних факторів, дукачі мали свої стилістичні особливості. Окрему групу становлять так звані волинські дукачі. Головна особливість волинських дукачів - різноманіття форм. Вони так різняться між собою, що іноді важко сказати, що всі вони з Волині. Волинські дукачі суттєво вирізняються від своїх аналогів які носили українки в інших регіонах. В той же час в окремих місцях Волині були поширені прикраси дуже схожі на подільський тип дукачів. Через це, іноді досить складно визначити місце походження дукача. Це пояснюється тим, що Волинь - це перехрестя багатьох культур (української, білоруської, литовської, польської, єврейської, угорської, австрійської). Тому, поруч з традиційними українськими народними формами й методами виробництва елементи творчості інших народів на волинських дукачах позначилися як ні на яких інших.
 |
| Волинський дукач* |
*Дукач ХІХ ст. з колекції Валерія Анісімова. Корецький район, Рівненська область. Медальйон - золота монета російського імператора Петра ІІІ. Дуже рідкісний нумізматичний матеріал. Окантовака (брошка-бант) виконана з срібла.
У волинських дукачах центральне місце має саме медальйон, а бант візуально лише доповнює його або взагалі може бути відсутнім. Часто, через пишне оздоблення медальйона волинський дукач нагадує собою ажурну брошку в центрі якої розміщено медальйон.
Здебільшого, в якості медальйона використовували монети, як правило, золоті. У волинських дукачах ХІХ-поч.ХХ ст. часто зустрічаються талери австро-угорської імператриці Марії Терезії, талери Максиміліана Баварського, польські монети та монети Російської імперії.
ХХ століття було жорстоким і дуже складним в історії людства. І і ІІ Світові війни, національно-визвольні змагання, політика пацифікації запроваджена польським урядом, радянський терор - все це перепало на долю українського народу (жоден інший народ не пережив таку кількість трагедій за одне сторіччя). Люди намагалися вижити і золото, як завжди було в історії, сприяло цьому. В ті складні часи золоті монети з прикрас масово виймалися їх власницями. З цієї причини лише поодинокі екземпляри дукачів у повній комплектації збереглися до нашого часу.
ХХ століття було жорстоким і дуже складним в історії людства. І і ІІ Світові війни, національно-визвольні змагання, політика пацифікації запроваджена польським урядом, радянський терор - все це перепало на долю українського народу (жоден інший народ не пережив таку кількість трагедій за одне сторіччя). Люди намагалися вижити і золото, як завжди було в історії, сприяло цьому. В ті складні часи золоті монети з прикрас масово виймалися їх власницями. З цієї причини лише поодинокі екземпляри дукачів у повній комплектації збереглися до нашого часу.
 |
| Волинський дукач** |
 |
| Волинський дукач3* |
** Дукач поч.ХХ ст. з колекції Юрія Коваленка. Медальйон - копія золотої монети російського імператора Миколи ІІ. Окантовка (брошка-бант дукача) виконана з срібла.
3* Реконструкція дукача ХІХ ст. виконана Юрієм Коваленком. Медальйон - польська срібна монета з Ядвігою. Окантовка (брошка-бант дукача) виконана з срібла.
Популярними серед волинянок були дукачі у яких медальйон прикрашався короною, або сам бант був у вигляді корони. Корона, як елемент оздоби в дукачах, зустрічається в різних регіонах де їх носили, але у волинських дукачах, корона має свою особливу форму, не типову для дукачів з інших географічних локацій. Тут позначився вплив західноєвропейської культури, адже зовнішньо вона схожа на регалії західноєвропейських монархів.
 |
| Волинський дукач 5* |
 |
| Волинський дукач 4* |
4* Дукач ХІХ ст. з зібрання Білоцерківського краєзнавчого музею. Медальйон "Патрона Баварія", срібло, позолота.
5* Реконструкція дукача ХІХ ст. виконана Юрієм Коваленком. Медальйон - копія "Патрона Баварія", срібло. Бант дукача - срібло.
В оздобленні волинських дукачів, дуже часто використовується такий елемент народної творчості як зображення на боках корони двох пташок, що дивляться одна на одну, або окремі елементи рослинного орнаменту, наприклад квітки, яка за формою характерна для народного мистецтва. Польський історик Юліан Бартошевич відзначав, що волиняни надзвичайно зберігали вірність давнім звичаям і традиціям.
 |
| Волинський дукач 6* |
 |
| Волинський дукач 7* |
6* Реконструкція дукача ХІХ ст., виконана Юрієм Коваленком. Медальйон - копія монети 4 дуката австрійського імператора Франца Йосифа І, срібло, позолота. Окантовка (брошка-бант) дукача виконана з срібла.
7* Дукач ХІХ ст. з колекції О.В. Євпака. Медальйон - голландський золотий дукат 1806р. Окантовка (брошка-бант) дукача виконана з срібла.
Поширеною практикою на Волині було прикрашати дукач коралами. Зокрема, популярними серед волинянок були дукачі, в яких медальйон був обрамлений коралами.
 |
| Волинський дукач з коралами 8* |
 |
| Волинський дукач з коралами 9* |
8* Реконструкція дукача з коралами ХІХ ст., виконана Юрієм Коваленком. Медальйон - копія "Патрона Баварія", срібло. Оздоблення - срібло, корали.
9* Дукач з коралами поч.ХХ ст. з колекції Юрія Коваленка. Медальйон - срібна монета 20 копійок російського імператора Миколи ІІ. Оздоблення - срібло, корали.
Вцілому, серед волинських дукачів доволі часто зустрічаються прикраси з досить високим рівнем ювелірної майстерності, в тому числі і з використанням техніки філіграні. Останні виготовляли більш професійні міські майстри. Часто українську традиційну прикрасу виготовляли єврейські золотарі. До нашого часу збереглася вкрай обмежена кількість філігранних дукачів.
9* Дукач з коралами поч.ХХ ст. з колекції Юрія Коваленка. Медальйон - срібна монета 20 копійок російського імператора Миколи ІІ. Оздоблення - срібло, корали.
Вцілому, серед волинських дукачів доволі часто зустрічаються прикраси з досить високим рівнем ювелірної майстерності, в тому числі і з використанням техніки філіграні. Останні виготовляли більш професійні міські майстри. Часто українську традиційну прикрасу виготовляли єврейські золотарі. До нашого часу збереглася вкрай обмежена кількість філігранних дукачів.
 |
| Волинський дукач, філігрань 10* |
10* Реконструкція дукача ХІХ ст. в техніці філігрань, виконана Валентином Кікотєм. Медальйон - копія "Патрона Баварія", срібло, бант - срібло, скло. Оригінал дукача був проданий в Києві на початку 80-х років ХХ ст. Реконструкція виконана за малюнком Юрія Коваленка.
Іноді, оздоблення дукача розроблялося під індивідуальне замовлення. Цікавим, з тієї точки зору, є один волинський дукач в оздобленні якого золотар використав елемент, який візуально подібний елементу герба “Огинець”.
 |
| Волинський дукач, т.зв. "Огінець" 11* |
11* Реконструкція дукача ХІХ ст. виконана Юрієм Коваленком. Медальйон - срібна монета 20 копійок російської імператриці Катерини ІІ, позолота. Бант (брошка) - срібло.
За припущенням дослідника українських традиційних прикрас Олександра Самкова вгорі дукача розміщено елемент родинного гербу Огинських. Огинські - давній українського походження шанований магнатський рід герба “Огинець”. Його представники здійснили суттєвий вплив на розвиток державних, суспільно-політичних і культурних процесів в історії Білорусі, Литви, Польщі, України і Росії. Початок роду Огинських дослідники виводять від чернігівських Рюриковичів, а саме - Михайла Чернігівського.
 |
| Герб Огінець (Брама) |
Припущення про те, що в традиційній народній прикрасі використано елемент родинного герба можна вважати цілком логічним. Від самого початку дукачі не були прикрасою “сільських жінок”. З великою вірогідністю можна говорити про те, що у свій час один з представників дому Огинських зробив золотарю індивідуальне замовлення на виготовлення дукача в якому мав бути використаний певний родинний знак.
На думку історика Олега Однороженко, в основній своїй масі волиняни дотримувалися старовинних родових емблем, не міняючи їх на польські. Як він відзначає, герби нащадків чернігівських Рюриковичів і, зокрема, Огинських XV - поч.XVI ст., мають безумовну подібність зі знаками князів чернігівської династії ХІ-ХІІІ ст. Для порівняння, нижче наведено герб Чернігівської області, який було затверджено у 2000 році. В центрі герба розміщено щит на якому зображено знак засновника Великого князівства Чернігівського Мстислава Володимировича (роки князювання в Чернігові 1024-1036рр.).
 |
| Герб Чернігівської області затверджений у 2000 р. |
Ймовірно, що дукач із використанням елементу родинного герба мав виступити в якості іменної прикраси яка мала засвідчити певну приналежність її власниці. Аналогічно тому, як сьогодні носять прикраси із зображенням абревіатури власників, гербу країни, або знаків зодіаку. До слова, в наш час в Україні стало дуже популярно носити прикраси із зображенням державного герба країни - тризубом. Не виключається і те, що такий дукач мав виступити для своєї власниці в ролі певного оберегу, а елемент герба на ньому виконувати відповідні цьому функції. Тобто, родинний знак в цьому випадку виступив в якості певної руни, піктограми або іншого символу якому надавалася магічна властивість. Навіть в наш час величезна кількість людей по всьому світу носить прикраси з різноманітними давніми знаками вірячи в їх магічні властивості.
З часом, золотар чи його нащадки почали використовувати цю форму для інших замовлень. Цілком ймовірно, що первинне значення верхнього елементу оздоби дукача просто забулося і в подальшому він більше вказував на місце походження його власниці. Власники цих земель виїхали, а місцеві жінки продовжували носити таку прикрасу. Подібна ситуація тому, коли на стінах замку продовжують “жити” герби попереднього власника.
Таким чином, дукачі розкривають нам культурну багатогранність волинського краю, його історію і виступають певним джерелом історичної генеології України.
Ярослава Коваленко
кандидат історичних наук
Інші публікації:
Публікації
Коментарі
Дописати коментар