Українські прикраси / Ukrainian jewelry

Символи, як уособлення категорій цінностей, відіграють ключову роль у нашому житті. Вони наче маяки, що визначають життєвий шлях відповідно до системи цінностей людини. Вони передаються людині з покоління в покоління у візуальних (у зображеннях), поведінкових (обрядах, традиціях, ...), звукових (пісні, казки, ...) інтерпретаціях. Упродовж свого життя ми постійно на свідомому чи підсвідомому рівнях звертаємося до них. В певний період одні символи стають актуальними, інші - відходять на задній план. У історії багато прикладів, коли саме через певні символи починалися великі війни, і сучасна російсько-Українська війна є яскравим прикладом цього (війна московитів за Київ, символ історії України-Русі до якої вони хочуть себе приписати і тим самим визначити себе в системі координат народів світу).                                                 ...

Існують дукачі, які дослідники між собою називають “унікальними”. Їх унікальність може полягати в їх одиничному екземплярі, в оригінальності оформлення банта, не типовості медальйону або, наприклад,  в історії походження. До таких дукачей твердо можна віднести дукач світлину якого розміщено нижче. *На фотографії - дукач др.пол. ХІХст. з колекції зібраної Юрієм Коваленко. Виконаний з бронзи, в позолоті. Бант - прилуцького зразку, медальйон - повторення посмертної медалі О.П.Бестужева-Рюміна. Прикраса отримана з Харківського району, де жила і носила її колишня власниця. Це - дукач прилуцького зразку др.пол. ХІХ ст. Його особливість заключається в медальйоні, в якості якого використали повторення медалі 1762 р. на смерть російського вельможі Олексія Петровича Бестужева-Рюміна (1693-1766 рр.). На лицьовому боці зображено погрудний портрет вельможі в короні, на зворотному боці - Віра і Твердість, що стоять біля труни й покладають на неї пальмову гілку й вінок Найцікавіше те, що О.П. Бе...

 24 серпня 2021 р. у 30 річницю Незалежності України в Музеї "Кобзаря" Т.Г. Шевченка (м.Черкаси) відбулося відкриття приватної колекції українських народних жіночих прикрас з колекції Юрія Коваленка. Цього разу до гляду було представлено більшу кількість екземплярів жіночих прикрас з усіх куточків України, в тому числі й тих територій, які наразі не входять до складу сучасної України. Цікаву промову про дукачі мали змогу почути відвідувачі заходу від Владислава Печерського. Зокрема, про роль НКВД в процесі надходжень прикрас до фондів музеїв і в тому числі й до Ермітажу (Санкт-Петербург, РФ) та про те, як дукачі почали потрапляти у приватні збірки. Владислав Печерський показав відвідувачам вереміївський дукач із своєї збірки з рідкісною монетою Російської імперії 1912 р., яку було випущено на честь 100-річчя Боротнської Битви 1812 року і розповів цікаву історію цієї прикраси. Відеозапис промови Цікавого перегляду! Інше відео Виступ Владислава Печерського про символічне значен...

Короткий відеоролик (2:38 хв) в якому стисло розповідається про використання українськими золотарями західноєвропейських релігійних медалей у створенні прикрас. Під час створення ролику використано фото і відео колекції Юрія Коваленка, а також ілюстративні зображення взяті з відкритих джерел. Читає - Ярослава Коваленко. Більш детально з цією темою можна ознайомитися на цьому блозі в публікації "Біблійні сюжети у дукачах"  . Цікавого перегляду! Інше відео Історія реконструкції. "Артилерійський" весільний дукач  Експозиція "Українська народна жіноча прикраса XVIII - XX століття", Черкаський обласний краєзнавчий музей (2017-2018) Ярослава Коваленко стисло про походження дукачів (Легедзине - 27 липня 2019 р.) Розповідь Юрія Коваленка про "побиті" дукачі Виступ Віктора Векленка про нагрудні і натільні хрести (Черкащина, Київщина, Житомирщина і Чернігівщина), Черкаси - 28 вересня 2018р.  Виступ Владислава Печерського про символічне значення дукачів в у...

Розпочалася активна робота над проектом документального фільму "Український дукач". Майбутня стрічка поєднання детективу, пошуків зниклого артилерійського дукача та відродження традицій українського золотарства, де головним героєм буде майстер, реставратор, дослідник Юрій Коваленко. Істороик Ярослава Коваленко (яка є дочкою Юрія), мандруватиме Україною, показуючи глядачеві ареали поширення і різновидності дукачів. Фото зйомок: Творча група: Євгеній Коваленко - продюсер Ганна Яровенко - режисер, сценарист Ярослава Ковалнко - консультант, сценарист Дивитися Відео  Гарного перегляду! Робота над зйомками фільму триває!

Відеролик для тих у кого немає часу читати, але є можливість послухати чи подивитися. Про історію реконструкції дукача із затопленого міста, що на Кіровоградщині і про те, як майстру Юрію Коваленко вдалося його відтворити. Про індивідуальність прикраси в якій зберіглася історія однієї родини. Відеоролик створено на основі частини статті з цього блогу "Плетені дукачі". Авторка статті і відеоролику - кандидат історичних наук Ярослава Коваленко. Відео створено на основі матеріалів з колекції українських традиційних прикрас Юрія Коваленка. Авторкою також використано світлини, які було взято з відкритих джерел й власні відеоматеріали його добірки давніх прикрас з експозиції "Українська народна жіноча прикраса ХVІІІ - ХХ століття", яка тривала в Черкаському обласному краєзнавчому музеї з 17 вересня 2017 р. до 30 червня 2018 р. Цікавого пергляду! Інше відео Експозиція "Українська народна жіноча прикраса XVIII - XX століття", Черкаський облас...

В основі відеролику про плетені (весільні) дукачі лежить частина однойменної статті з цього блогу. В ролику можна побачити давні плетені дукачі, старі світлини українок в них, а також почути розповідь авторки про те - де, хто і коли їх носив. Авторка статті і відеоролику - кандидат історичних наук Ярослава Коваленко. Відео створено на основі матеріалів з колекції українських традиційних прикрас Юрія Коваленка. Авторкою також використано світлини, які було взято з відкритих джерел й власні відеоматеріали його добірки давніх прикрас з експозиції "Українська народна жіноча прикраса ХVІІІ - ХХ століття", яка тривала в Черкаському обласному краєзнавчому музеї з 17 вересня 2017 р. до 30 червня 2018 р. Авторка сподівається, що для тих у кого немає часу читати, але є можливість послухати й подивитися, відоролик буде цікавим і глядач відкриє для себе щось нове. З повагою до глядача, Ярослава Коваленко Інше відео Експозиція "Українська народна жіноча прикраса...

Серед українських традиційних прикрас існує таке поняття як “весільний дукач”. Для дівчат, мабуть, це одна з найромантичніших прикрас після обручального кільця. Весільні дукачі особливо були поширені в центральній Україні. * Плетені (весільні) дукачі, перш. пол ХІХ - поч. ХХ ст., Лівобережна Черкащина.  З колекції Юрія Коваленка *Дукачі збереглися до нашого часу в дуже гарному стані і не потребують реставрації. До колекції потрапили у 80-ті роки ХХ ст. На Черкащині, лівобережній її частині, весільний дукач мав другу назву - “плетений дукач”. “Плетеним” дукач називали саме через особливість його банта, форма якого була наче плетена з лози. Банти плетених дукачів багато оздоблювалися різнокольоровим склом, квіточками і головне, обов’язково мав бути присутній такий елемент декору як серце. Часто, майстри акцент робили саме на серці, додатково розміщуючи їх на місці квіточок.Тобто, бант створював образ переплетених сердець.  Як правило, для плетених дукачів викор...

It is essential to distinguish a separate group of Dukaches which were widely spread on the territory of south-eastern Ukraine, in Dnipropetrovsk, Donetsk and Luhansk regions in particular. This is the land of steppes and large enterprises (at least in Donetsk and Lugansk regions until 2014). A lot of industrial enterprises appeared in this region of Ukraine. The capital of western European countries was significantly involved in the construction and development of these enterprises. Due to active industrial development, the region has become the center of large industrial production. The large number of new factories required a large number of workers, which, in its turn, led to certain demographic processes. People from different parts of the country began to come to these lands, and the former Cossack settlements and palankas quickly became densely populated cities. Alongside with this, new settlements began to appear. For example, at the place of the Cossack post of Domach, w...

Короткометражний фільм створено на основі однойменної статті з цього блогу. В фільмі можна побачити прикраси, які раніше носили звичайні українки, їх різноманіття і подібність. Автор статті і відео - кандидат історичних наук Ярослава Коваленко. Відео створено на основі матеріалів з колекції українських традиційних прикрас Юрія Коваленка. Авторкою використано відеоматеріали його добірки давніх прикрас з експозиції "Українська народна жіноча прикраса ХVІІІ - ХХ століття", яка тривала в Черкаському обласному краєзнавчому музеї з 17 вересня 2017 р. до 30 червня 2018 р. Авторка фільму сподівається, що перегляд буде цікавим і глядач відкриє для себе щось нове. З повагою до глядача, Ярослава Коваленко Відеоролик   про експозицію "Українська народна жіноча прикраса XVIII - XX століття" -  дивитися . Інше відео Плетені дукачі Історія реконструкції: "Артилерійський" весільний дукач Експозиція "Українська народна жіноча прикраса XVIII ...

В окрему групу слід виділити дукачі які були поширені на території південно-східної України, а саме - на Дніпропетровщині, Донеччині й Луганщині. Це - край степів і великих підприємств (принаймні на Донеччині й Луганщині до 2014 року). У ХІХ ст. в цьому регіоні України з’явилося чимало промислових підприємств, у будівництві і розвитку яких суттєво був задіяний капітал західноєвропейських держав. Завдяки активному індустріальному розвитку край перетворився на центр великого промислового виробництва. Велика кількість нових підприємств потребувала великої кількості робочих рук, що у свою чергу, зумовило певні демографічні процеси. На ці землі почали з’їжджатися люди з різних країв і колишні козацькі слободи й паланки досить швидко перетворилися на густонаселені міста, поруч з якими також почали з’являлися нові населені пункти. Наприклад на місці козацького посту Домаха, де згодом виросла Кальміуська Слобода утворилося сучасне місто Маріуполь; на місці козацького селища Нові Кайдаки - Кат...