Українські народні традиційні прикраси є неоціненним джерелом вивчення історії українського народу. Адже через втрату державності під цілеспрямованим впливом інших сусідніх держав історія українських земель та її народу неодноразово знищувалася, переписувалася, замовчувалася, заборонялася, її просто крали. Через мову, релігію, освіту, громадську діяльність та інші сфери життя витиралася пам’ять нашого народу. Чим далі від Києва, а згодом чим далі від села тим більше українців вливалися в інший культурний простір, збагачували його і забували якого вони роду. На цьому фоні українські традиційні народні прикраси виступили великим і, у порівнянні з письмовими джерелами, більш об’єктивним джерелом вивчення історії, культури й побуту наших предків. Вони засвідчують українське коріння багатьох історичних процесів й культурних надбань, більш глибоко розкривають історію окремих територій. Вони наочно доводять нам про самобутність й унікальність українського народу та його світогляду. Кора
Символи, як уособлення категорій цінностей, відіграють ключову роль у нашому житті. Вони наче маяки, що визначають життєвий шлях відповідно до системи цінностей людини. Вони передаються людині з покоління в покоління у візуальних (у зображеннях), поведінкових (обрядах, традиціях, ...), звукових (пісні, казки, ...) інтерпретаціях. Упродовж свого життя ми постійно на свідомому чи підсвідомому рівнях звертаємося до них. В певний період одні символи стають актуальними, інші - відходять на задній план. У історії багато прикладів, коли саме через певні символи починалися великі війни, і сучасна російсько-Українська війна є яскравим прикладом цього (війна московитів за Київ, символ історії України-Русі до якої вони хочуть себе приписати і тим самим визначити себе в системі координат народів світу). * Сучасні "вереміївські" дукачі Однією з візуальних форм передачі символів є прикраси. Завдання прикрас - не лише прикрасити людину