Українські прикраси / Ukrainian jewelry

Відеоролік телеканалу "ІРТ-Полтава" про "Всеукраїнську виставку жіночих прикрас  XVIII-XX ст." із циклу "Свідки історії", яку було відкрито в червні 2016 р. у Полтавському духовно-культурному центрі імені преподобного Паїсія Величковського, що діє при Свято-Успенському соборі. На виставці для огляду були представлені - дукачі, намисто, обручки, сережки, лунниці. Відеоролік телеканалу "ІРТ-Полтава", кореспондент Ольга Маляр* *У відеороліку міститься ряд неточностей. Зокрема, було неправильно озвучено прізвище колекціонера Владислава Печерського (в роліку за кадром озвучили як "Печеринський") і черкаських колекціонерів Владислава Печерського і Юрія Коваленка вказано як з Чернігова. Коментарі телеканалу "ІРТ-Полтава" дають: колекціонер, директор КДЦ ім. преподобного Паїсія Величковського Сергій Козлов ; колекціонер Владислав Печерський ; колекціонер-реставратор Юрій Коваленко ; відвідувачка виставки Віра Забора ; ...

Відеороліки телеканалів "112-Україна", "24 Канал" про виставку "Українська жіноча народна прикраса XVIII-XX ст.", яка була презентована в музеї "Кобзар" 2 березня 2017 року. На виставці представлені дукачі, хрестики, намиста, сережки, згарди - всього майже півтисячі одиниць прикрас з колекції реставратора Юрія Коваленка. Коментарі телеканалу "24 Канал" дають: колекціонер і реставратор Юрій Коваленко ; історик (кандидат історичних наук) Ярослава Коваленко ; відвідувачка виставки Ольга Хорошко . Відеоролік 24 Каналу, кореспондент Юлія Порпленко Коментарі телеканалу "112-Україна" дають: колекціонер і реставратор Юрій Коваленко ; мистецтвознавець Діана Клочко ; директор Черкаського музею "Кобзар" Ольга Шарапа (головний натхненник і організатор проведеної виставки); історик (кандидат історичних наук) Ярослава Коваленко . Відеоролік каналу 112-Україна, кореспондент Інна Завоюра На журналістці...

Traditional Ukrainian national adornments are a priceless source of historical studies of the Ukrainian people. The history of Ukraine and its people had been continuously destroyed, rewritten, forbidden, concealed or simply stolen because other neighbouring countries had been forcing us to lose our national identity. The memory of our nation was erased by means of destroying our language, religion, education, public activity and other spheres of life. The farther from Kyiv, and eventually from any rural area, the people lived, the more they emerged with other culture, enriched it and forgot where they came from. In the situation that was happening at that time, Ukrainian national traditional adornments were a great and a more objective source of studying history, culture and the way of life of our ancestors than written sources. They confirm the Ukrainian origin of numerous historical processes and cultural assets as well as depict the history of separate territories more deeply. T...

Відеоролик черкаського телеканалу "Вікка" про експозицію "Українська народна жіноча прикраса XVIII - XX століття", яка була презентована в Черкаському обласному краєзнавчому музеї 17 вересня 2017 р. Експозиція створена на основі колекції Юрія Коваленка. Коментарі телеканалу "Вікка" дають: черкаський краєзнавець Олександр Самков ; колекціонер і реставратор Юрій Коваленко ; директор Черкаського обласного краєзнавчого музею Ірина Собко . Відеоролік телеканалу "Вікка", кореспондент Олена Фесенко Юрій Коваленко понад сорок років не лише збирає та відновлює старовинні вироби, а й власноруч реконструює їх зі світлин та малюнків. Його зібрання українських традиційних жіночих прикрас - одне з найбільших в Україні. Інше відео Плетені дукачі Розповідь Юрія Коваленка про "побиті" дукачі Сережки - українська народна прикраса кін.ХІХ-поч.ХХст

Ягнус (ягнусок, огнусок, єднус, агнус) - малопоширена назва дукача яку виводять з польської мови. Із старопольської слово “agnušek” тлумачиться як: - освячене Папою воскове ягня, яке оберігає від лиха; - будь-яке зображення божественного ягня; - зображення ягня, зроблене з будь-якого матеріалу. Церковно-слов’янською слово “ягня” звучить як “агнець”. Агнецем Божим в християнстві символічно називають Ісуса Христа - він віддав себе в жертву заради позбавлення людського роду від влади гріха подібно до того, як ягнят було принесено в жертву заради визволення єврейського народу з єгипетського полону. І.Г.Спаський припускає, що спочатку ягнусами називали західноєвропейські релігійні медалі на яких було зображено божественне ягня (агнець). Зображення ягня стало виступати своєрідним оберегом. Такі медалі в Україні часто перетворювали на дукачі і, відповідно, дукачі з ними називали ягнусами. Згодом ця назва була поширена і на дукачі на медальйонах яких були інші зобр...

Основний елемент дукача - це медальйон, який здебільшого містив зображення і мав круглу форму. В якості медальйонів використовували монети, чеканки із зображенням цариці, релігійні й навіть нагородні медалі, жетони. Зустрічалися дукачі в яких були античні монети та інші “викопні” матеріали. Дукач "Рогатий" (Черкащина), медальйон "цариця". З колекції Юрія Коваленка Зворотній бік вереміївського дукача (Черкащина), медальйон - російська медаль "За храбрость" (IV ступеня). З колекції Юрія Коваленка Можна припустити, що від початку основним для жінок було повісити на шию “щось кругленьке”, що мало не лише прикрасити її власницю та засвідчити рівень достатку в її домі, а й виконувати певні функції оберегу. З часом, під впливом християнських традицій, дукач частково втратив функції оберегу, проте традиція носити на шиї “щось кругленьке” залишилася. Не у всіх була можливість замовити у золотаря медальйон із бажаним зображенням або отримати чи...

Українські народні традиційні прикраси є неоціненним джерелом вивчення історії українського народу. Адже через втрату державності під цілеспрямованим впливом інших сусідніх держав історія українських земель та  її народу неодноразово знищувалася, переписувалася, замовчувалася, заборонялася, її просто крали. Через мову, релігію, освіту, громадську діяльність та інші сфери життя витиралася пам’ять нашого народу. Чим далі від Києва, а згодом чим далі від села тим більше українців вливалися в інший культурний простір, збагачували його і забували якого вони роду. На цьому фоні українські традиційні народні прикраси виступили великим і, у порівнянні з письмовими джерелами, більш об’єктивним джерелом вивчення історії, культури й побуту наших предків. Вони засвідчують українське коріння багатьох історичних процесів й культурних надбань, більш глибоко розкривають історію окремих територій. Вони наочно доводять нам про самобутність й унікальність українського народу та його світогляду. ...